Добро пожаловать в мою безумную историю, ребята!
Я вам расскажу, как я купил закладки, собирал пазл из кирпичей и наркотиков. Если вы не отчаянный наркоша, то скорее всего задумаетесь о том, что это за головняки я предлагаю. Честно говоря, я сам удивляюсь, как это все случилось.
Однажды я зашел в знакомую лавку по продаже подпольных штучек. Там мой взгляд привлекла небольшая баночка с красивым этикеткой "Кодеин". Знаете, это был настоящий вызов для меня, так как я всегда любил запретные вещи и попробовать что-то новое.
Был ли у меня передоз? Конечно, все мы иногда перебарщиваем. Но с кодеином это было особенно. Такая мощная штука, что просто отрубило меня на целый день. После того, как я попробовал его первый раз, я решил больше не убиваться такими головняками. Ведь передоз - это не шутки, друзья, это серьезная проблема.
Ацетаминофен - вот что было в том кодеине. И это совсем не плохо! Ведь он помогает справиться с занюхать и болями головы. Иногда я просто употреблял его для расслабления и отвлечения от повседневных проблем.
Однажды мне в руки попали психоактивные грибы. Да, да, вы все выслеживаете меня. Что сказать? Я не мог устоять перед искушением. Попробовать пришлось!
Это было что-то невероятное! Время просто останавливалось, а я погружался в другую реальность. Пазл из кирпичей начал собираться сам по себе, словно его строил не я, а кто-то другой. Этот опыт нельзя передать словами, это нужно просто попробовать самому!
Конечно, у такого увлечения были свои головняки. Но знаете, ребята, иногда нужно рискнуть ради новых эмоций и ощущений. Люди слишком часто зацикливаются на своих проблемах, а я решил вырваться из этой рутины и попробовать что-то особенное.
Слова, которые меня вдохновляют: |
Слова, которые я никогда не хочу слышать: |
Закладки |
Удерживаться |
Головняки |
Нормальная жизнь |
Передоз |
Рутинная работа |
Наркоша |
Скучные люди |
Занюхать |
Тупая серость |
Понимаю, что мое увлечение может показаться странным и опасным для многих. Но, поверьте, я знаю свои границы и отношусь с ответственностью к тому, что делаю. В конце концов, каждый человек сам выбирает, как он хочет убиваться, я выбрал свой путь.
Жизнь слишком коротка, чтобы прожить ее скучно и безобразно. Поэтому я собираю пазл из кирпичей наркотиков и наслаждаюсь каждым моментом!
Но помните, ребята, эти слова - всего лишь мое мнение и не являются призывом к наркомании или опасному поведению. Каждый должен сам выбирать свой путь и отвечать за свои поступки.
Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.